Rigoberto · Lopez · Perez

Пропоную співробітництво.

Некомерційна і комерційна фотозйомка. Звертайтесь.

Я фрілансер. Але розгляну також пропозиції роботи на постійній основі.

Контакти: 80664850103
e-mail/jabber: comandante.aligieri gmail.com

На даний момент, мої фотографії в мережі можна побачити тут і на фотозвалищі picasaweb.google.com/comandante.aligieri .  А також у друкованих та інтернет-виданнях (зокрема, публікувались в "Контрактах", "ГПК", "Обзорі", "Україні молодій", "Українській правді", "Українському бізнес-порталі"). Планую найближчим часом зробити зручніший сайт. Всі фото вивішені на правах ліцензії creative commons by-nc-sa. Коротко: світлини, розміщені мною в інеті, можна будь-як використовувати для некомерційних цілей (можуть бути обмеження, якщо на фото зображені треті особи) з вказанням авторства і посиланням на мій блог. Для комерційного використання (в тому числі, будь-які публікації в ЗМІ і інтернет-проектах) звертайтесь до мене, домовимось.

Корова на березі моря уже була, що тепер?
Звісно, корови на і біля Воєнно-Грузинської дороги, ховаються в руїнах. Остапа Бендера на них нема. Є підозри, що це секретний оборонний план грузинської армії. Одна корова здатна знищити до трьох російських танків:).

Біля руїн замково-православненького комплексу Ананурі.
( +2 )

(Національна експертна) "Комиссия признала, что книга Адольфа Гитлера, выпущенная одним из харьковских издательств, содержит информацию, которая пропагандирует идеологию фашизма..."

Captain Obvious (він же Капітан Очевидність) торжествує. За що платять гроші платники податків, читачі цього блогу?:)

Звернення до православного канонічного боженьки.

"Я собираюсь пойти в храм и поставить свечку, чтобы в нашей
стране была восстановлена смертная казнь." -- Любовь Слиска,
вице-спикер Госдумы от Единой России.

Давно уже з таким задоволенням ні у які ігри не грав (і не писав про це в ЖЖ, тим більше).

Чудесний світ Якуба Дворського. Цей чех майже все зробив власноручно. Квест із купою пазлів, головоломок і т.п. Ніяких графічних збочень, для яких потрібно постійно апгрейдити свій комп"ютер. "Машинаріум" зроблено на флеші. Стань роботом, мисли образами, забудь свою українську мову, харчуйся мастилом, втечи із цього відчуженого міста.

На сайті гри можна глянути демо-версію, а скачати - з торентів.
Також дуже рекомендується "Саморост" (1 і 2) того ж автора.

Під шумок роздутої епідемії "гусячої хуйні" педофіли-депутати з нашого законодавчого органу, прикриваючись інтересами дітей (яких народні обранці регулярно пойобують), намагаються запровадити цензуру і нагляд в інтернеті на законодавчому рівні. Провайдерів зобов"язують зберігати інформацію про відвідані ресурси і "стучати" у разі виявлення незаконного контенту.
Діти? Звісно, ніякі не діти і ніяке не чайлд-порно. Можливо, ви просто "вкрали" фільм чи програму у копірастів законних власників або необережно чи жартома почали закликати до якогось там повалення чи розпалювання - "спалювати невірних ментів на контрактовій площі, наприклад". :).

До речі, моральний кампф триває. Справу Олександра Володарського, організатора і учасника акції проти гівноїдської Нацкомморалі, активно опрацьовує міліція. За ось це:


в цій дивовижній країні дурнів  можна відсидіти до 5 років (296 ч.2 КК)

http://twitter.com/fotografoman
Найдибровіший дибр. Нічого цікавого, вочевидь, там не буде

Майже покинуте село Канівського району Черкаської області, розташоване на мальовничому півострові біля Канівського водосховища. Тут колись була козацька резиденція, тут точились запеклі бої під час визволення України від нацистів (Букринський плацдарм), а нині розташувалась мисливська "дача" нових господарів цієї країни.
Колишній голова ДУСі Бакай на місці державного історико-культурного заповідника „Трахтемирів” створив приватне мисливське господарство, яке замаскувалось тіпа теж під "заповідник".
Опальний феодал втік від правосуддя в Росію, але справа його живе і досі (і ДУСі:)). Дачка приймає нових гостей, охоронці ходять навколо, козацькі могили похерені, а в селі ще лишилось жити кілька людей (в тому числі, екстравагантний чолов"яга з довгим сивим волоссям, який називає себе "археологом" і розповідає, що "ця земля піднімає мертвих":)). Біля села ще є старовинний (не козацький) цвинтар, де ховали місцевих жителів.

"Теї слави козацької повік не забудем". Позаду - хатинка, яку збудував ДУС.
( Дізнатись більше )

Загалом, я користуюсь Вікіпедією майже завжди, коли хочу дізнатись якусь інфу енциклопедичного характеру. Враховуючи низьку якість статей і низьку наповненість української, я юзаю або російську, або англійську. Укр. вікіпедію відкриваю, коли цікаво порівняти точки зору авторів на контроверсійні явища, або глянути щось, пов"язане з вітчизняною географією.
Окрім нерозвинутості, вадами юа-педівікії є її необ"єктивність і заангажованість, що явно суперечить принципам, задекларованим Джиммі Вейлсом і ко. (цим самим в повній мірі страждає і російська версія).
Але іноді це воістину неілюзорний пиздець, зустріти який іншими мовами я не знаю, чи можливо. Блядь, невже там нема адекватних користувачів, які б фільтрували весь непотріб, доданий різними покидьками, гнидами, спамерами і уйобками? Найцікавіше, що статтю про мого ЖЖ-френда, написаного ним самим про себе (Курі, привіт) видалили вчасно, за критерієм "маловажливості".
А от артикль під назвою "соціал-націоналізм", вочевидь написану самозакоханим нікчемою "андрієм білецьким", який сам і придумав цю неонацистську псевдоідеологію, ніхто і чіпати не думає. Так само, як і абзор дєятільності провокаторської організації "уркаїнська наци-анал-трудова партія", з того самого неонацистського табору. Оцініть приписувані їм досягнення: "розгін мітингу растаманів". Там же і ніпанятне збіговисько організмів "патріот уркаїни" - всього-навсього поставлене під сумнів за неупередженістю. До речі, знову ж той самий "андрій білецький". Цікаво, цей підор хакнув Вікіпедію?. А може, зікхайль, вікіпедисти?
На додачу: Олесь Вахній (мавпа, яка кидалась бананами на прес-конференції в лідера однієї із протестантських церков, діяч гопницько-урлівського спрямування), усе про тягнибока
, "тризуб імені степана бандери" (хуліганські акції під час книжкової презентації)

Червень 2009, Одеса. Кіт і циганки з дитиною.

Черкаси. Фродо - лох.

Уплісцихе - печерне місто в Грузії, неподалік від Горі. Розташоване на березі Мткварі (Кури).

( щось нереальне )

Усі чули, що в Горі є пам"ятник цьому мудаку видатному історичному дєятілю. Але точно не всі знають, що пам"ятників - два. Це Коба на центральній площі. На превеликий жаль, під час російсько-грузинської війни тут загинув журналіст, а от пам"ятник бомба не пошкодила - символічно, адже в Росії він ще більший герой, ніж на батьківщині).
Інтірєсний кадр - національний прапор майорить над головою Віссаріонича. Мабуть, усе ж грузини не хотіли б собі такого "державного символу":)

( ++ )

Неонацистські уйобки спалили "Я - галерею" Гудімова.



Ось такого листа написав директор видавництва "Критика".

Нині вночі спалено ґалерею Гудімова на Волоській, де минулої п'ятниці
в рамках фестивалю <<Остання Барикада>> відбулася дискусія (зокрема за
участи п. Марії Маєрчик і <<Критики>> у моїй особі, адже за головні сюжети для
обговорення правили події навколо антології <<120 сторінок содому>> та
заборона фільму <<Бруно>>) про гомофобію, нетерпимість і толерантність в
українському суспільстві. Тоді ж, у п'ятницю, після дискусії,
вочевидь, ті самі <<тризубівці>> (а може і <<свободівці>>), які напередодні намагалися
зірвати презентацію антології в книгарні <<Є>>, вже було вчинили певний
погром, що його сьогодні завершено в такий спосіб.

Наразі медії, крім <<Главреду>>, цей брутальний акт терору зиґнорували;
нічого немає і на сайті УНІАНу (як, власне, не було повідомлено і про
п'ятничний погром). Така прикра громадська байдужість напевно спонукатиме
погромників, які за вельми короткий час пройшли шлях від майонезу і товченого перцю
до побиття і підпалів, чинити щораз гірше насильство. Мусимо давати цьому
раду, і то негайно.

З огляду на пасивність ЗМІ, прошу всіх, мірою можливого, всіма
способами поширити цю інформацію, аби удоступнити її принаймні для культурної
спільноти.

Наперед дякую,
Андрій Мокроусов, Критика

Від Батумі до Поті берегова смуга абсолютно відкрита - жоден буржуй не вкрав собі частинку берега, як в Україні. Будь-хто може купатися, ставити намети - що ми й успішно робили. Щоправда, ми біля моря були не одні)

( не лише корови під катом )

Двоє довбойобів переписуються між собою. Звісно, це всьо рагульські хейт-спічі, але можна посміятись над інтелектуальним рівнем обох "опонентів".
Дмитро Табачник - давно відомий неадекват з Партії Обриганів, одного разу навіть віце-прем"єр з "гуманітарних питань", в яких він ні бе, ні ме. Доктор історичних наук, до речі (можна оцінити рівень української історичної науки) )Його пасквіль друкує російська прокремлівська газєта "ізвєстія"

Как показала уже Великая Отечественная война, а затем и развитие постсоветской Украины, галичане практически не имеют ничего общего с народом Великой Украины ни в ментальном, ни в конфессиональном, ни в лингвистическом, ни в политическом плане. У нас разные враги и разные союзники. Более того, наши союзники и даже братья - их враги, а их "герои" (Бандера, Шухевич) для нас -убийцы, предатели и пособники гитлеровских палачей.

Таким образом, присоединение Галичины к УССР объединило в одном административном, а затем и государственном формировании два различных народа - цивилизационных оппонентов. При этом, если народы Великой Украины всегда толерантно относились к галичанам, не вмешиваясь в их жизнь и не навязывая свои ценности, то сами галичане при первой же возможности крайне агрессивно, не останавливаясь перед насилием и массовыми убийствами, пытались причесать Украину под свою гребенку.

Галичане поставляли большую часть кадров в гитлеровскую вспомогательную полицию, формирования абвера и СС, они же составляли движущую силу майданного путча, только чудом, благодаря выдержке тогдашней власти, не вылившегося в гражданскую войну. И сегодняшняя антиукраинская, антироссийская, антиевропейская и даже античеловеческая (в ценностном измерении) политика украинского руководства - в значительной степени результат галицийского засилья в украинской политике.

Йому відповідає його ментальний брат - Ілько Лемко (згідно вікіпедії, "український історик, публіцист, радіо- та телеведучий."), на сайті "захід.нєт"

Галичани не продають, як донеччани, дітей на «запчастини» для трансплантації органів, не виховують їх у собачій буді, як харків’яни, не міняють своїх чад на базарі на порося, як луганчани, і не забивають до смерті смердів у своїх латифундіях, як кіровоградці. Це теж, безсумнівно, здобуток багатосотрічного європейського вишколу. Залишається додати, що проплати мешканців за комунальні послуги на Заході України у рази більші, аніж на Сході, де в рази більша зарплата. Наша законослухняність і дисциплінованість – теж пережитки Європи. Європейське надбання – працьовитість галичан – кістка у горлі для східняків.
Наспів час, аби однозначно вирішити вічне запитання: чи доцільно копняками в дупу або то багнетами у спину заганяти до раю? Здається – звичайно доцільно. Але лише до раю, а не до пекла, як це робили комуністи, брешучи, що заганяють до раю.

Іноді здається, що нас оточують одні табачнеги і ільки-лемки:)

Спокійне провінційне поліське містечко. Якби не пивзавод, що варить досить непогане пиво з "тутешньою" назвою "Радомишль", а також "львівську" "Першу приватну броварню", то про місто мало б хто чув.
Заїхали абсолютно випадково - збирались з benzonal у Житомир, але обламались стояти в черзі на маршрутку. Натомість, бусик до Радомишля якраз мав відправлятись, і там були вільні місця:). От і чудово.
( канонічне місто)) )

&quot;Мы не считаем, что книги способны кому-то навредить. Издатель несет моральную ответственность, только если он дает реализуемую информацию, которая может привести к трагическим последствиям. Но такая информация носит не идеологический, а технологический характер. Я не верю в ответственность издателя за читателя, так же как не верю в ответственность режиссера за того, кто посмотрел кино и пошел зарезал старушку. Это чушь, рождающаяся в сознании, которое представляет человека как машину. Но человек достаточно самостоятельная система. Наша цель – предоставлять ему информацию. А если мы встаем на путь цензурирования информации, то тут начинаем обращаться с человеком как с механизмом, которому можно что-то давать, что-то не давать".
Илья Кормильцев.
Цитата взята з http://community.livejournal.com/moral_monitor/116414.html
Хто ще не чув: позавчора під час презентації книги "120 сторінок Содому" зікхайльствующіє гопніки з різних ультраправих організацій влаштували дебош, а потім нападали на всіх, хто прийшов на цю презентацію. В процесі "захисту національних цінностей" у одного із відвідувачів літературного заходу вищевказані гопніки вкрали рюкзак. От такі от справи:)